Випускаються сьогодні вітчизняні вертольоти все ще не оснащені аваріестойкімі /ударостійкими (вітчизняна термінологія ще не усталилася) паливними системами, які американці встановлюють на випущені ними вертольоти військового призначення з 70-х, масово з 80-х років минулого сторіччя (MIL-T-27422 Rev B 1970 р MIL-STD-1290 (AV) 1974 г., MIL-STD-1290A (AV); 1988 г.).
Ще у В'єтнамі американці визначили що основний фактор збільшує число людських жертв після падіння /жорстокої аварійної посадки вертольота - це пожежа, і в MIL-T-27422 Rev B (1970 р) ввели вимога на аваріестойкость (crash-resistant) паливної системи вертольота, за яким та повинна витримувати падіння вертольота з вертикальною швидкістю до 65 фут /сек (1981 м /c) без істотних протечек. Вимога згодом визнаний навіть надмірним бо статистика вертолітних катастроф продемонструвала що після удару при швидкості вертикального падіння більше 40 фут /сек у вертольоті UH-1 і 60 фут /сек у вертольоті UH-60 живих практично не залишається, якщо судити за графіком на стор. 12 цього ілюстрованого документа, в якому питання висвітлений досить докладно.
Як би там не було, не дивлячись на досвід Афганістану, в СРСР ця проблема усвідомлена була (а вже в пострадянський час так і зовсім не до того стало). Опритомніли вітчизняні вертолётостроітелі і почали впровадження аваріестойкіх паливних систем тільки сьогодні.
Встановити аваріестойкіе /ударостійкі паливні системи наші вертолітні КБ обіцяють на серійних вертольотах Мі-172А2 Мі-38 Ка-62 Ка-226Т і т.п. Поки ж, на жаль, знаходяться в серії Мілевського і камовскіе вертольоти, у тому числі Мі-28Н і Ка-52 аваріестойкімі паливними системами не оснащені, і як ми бачили на прикладі останньої катастрофи, спалахують при падінні з такої вертикальною швидкістю, при якій екіпаж Не вмирає в момент удару.
Мі-28Н при цьому схоже кращий на сьогодні вітчизняний вертоліт за параметрами аваріестойкості паливної системи, тому що при падіннях в 2009-м, 2011-му році Мі-28Н не засмагати:
Аварія Мі-28Н борт №43 на Гороховецком полігоні, 19062009 р (http://www.ntgs.ru).
Поки що цілком певно (навіть якщо ми ще чекаємо остаточного підтвердження), що російський плацдарм біля Білогорівки
