VoenProm
» » Огляд від австрійського воєнного аналітика Тома Купера. Ситуація для нас суттєво кращає
» » Огляд від австрійського воєнного аналітика Тома Купера. Ситуація для нас суттєво кращає

    Огляд від австрійського воєнного аналітика Тома Купера. Ситуація для нас суттєво кращає

    • Не до вподоби
    • 0
    • Сподобалось



    Огляд від австрійського воєнного аналітика Тома Купера. Ситуація для нас суттєво кращає

    Огляд від австрійського воєнного аналітика Тома Купера за 7.03 та ніч на 8.03. Ситуація для нас суттєво кращає:
    «Доброго всім дня!
    Нижче мій аналіз подій останніх 24-36 годин (за 7 березня й далі) [допис опубліковано 8.03 о 12. за Києвом – перекл.].
    СТРАТЕГІЯ
    Станом на 6 березня 2022 р. російська армія задіяла в Україні щонайменше 115, або ж навіть більше 120 батальйонно-тактичних груп, тобто більш як 95% своїх сил, приготованих для вторгнення. На додачу, сепаратисти мають ще близько 12 мотострілецьких підрозділів, дві артилерійські бригади і один підрозділ спеціальних сил. Загальна чисельність складає приблизно 190.000 російських солдатів [мінус втрати] і 20.000 сепаратистів.
    Мобілізація українських сил, головним чином, завершена й складає щось від 190.000 до 210.000 бійців. Додайте сюди 2000-ий «батальйон» іноземних волонтерів, який вже повністю укомплектовано й відправлено на передову вчора. Тобто кількісно сторони мають паритет, хоча українське військо залишається слабшим у повітрі та артилерійських силах.
    У ПОВІТРІ ТА НА МОРІ
    Станом на зараз немає сумніву, що українські «Байрактари» ведуть активну діяльність, особливо на півдні. Втім, міністерство оборони в Києві не надає жодних деталей. Так само немає сумніву, що російські ВКС не контролюють приблизно 2/3 українського повітряного простору. Потім поговоримо про це детальніше. [Тим часом, ще чотири дні тому автор писав, що російська авіація має нехай не «тотальне», але «повне» панування в небі – перекл.].
    Росіяни завдали ракетного удару по нафтобазі в Житомирі. Станом на п’ятницю минулого тижня (4 березня), російські війська запустили 400 ракет «Точка» та «Искандер»; зараз це число зросло до близько 700.
    Російський флот завдав удару крилатими ракетами по невідомих цілях в центральній Україні. Незрозуміло, що конкретно вони атакували.
    ПІВНІЧ
    35-а російська армія накопичує сили на північ від Ірпеня. Її підсилили чеченцями й тепер питання, коли і як вона збирається атакувати. Думаю, росіяни продовжуватимуть концентруватися в тому районі, аж доки 1-а та 2-а танкові армії вийдуть на східні рубежі Києва.
    Щоб не було непорозуміння: не маю сумніву, що росіяни збираються зробити «ще один, гігантський, відчайдушний» ривок. У їхніх уявленнях вони ще не програли й мають перевагу. Тому вони кинуть в бій все, що знайдуть.
    Одначе,
    а) українці зараз мобілізовані й мають у Києві та Харкові доволі багато війська;
    б) вони фортифікували міста, зокрема ці два;
    в) росіяни просто не мають достатньої «військової маси», щоб пробити оборону таких міст. Подібний штурм потребує десятків тисяч солдатів, а вони просто не сконцентрували потрібної кількості в одному місці – підрозділи розпорошені уздовж 700-кілометрової фронтовій лінії та вздовж доріг на всій території від Білорусі до Криму.
    Тим часом, українська армія «незвично мовчазна»: щось мені підказує, що це неспроста й ворога може бути атаковано там, де він цього найменше чекає.
    ПІВНІЧНИЙ СХІД
    Після того, як 4-5 днів тому російська 41-а армія втратила начальника штабу й заступника командуючого, вчора вони втратили іншого заступника, ще одного генерала – Віталія Герасимова, а також ще кілька штабних офіцерів. Обставини події залишаються невизначеними, проте, здається, штабний конвой потрапив у засідку українського спецназу. Втім, думаю, для 41-ї армії це, може, й на краще – ними так бездарно керували всі перші 10 днів.
    Чернігів надійно в українських руках, хоча підрозділи 36-ї армії рухаються до міста з заходу та південного заходу й окремі з них вже зустрілися з відділками 41-ї армії, що наступає зі сходу. А це значить, що місто поки відрізане від решти України.
    Як і очікувалося, від вчора 2-а танкова російська армія загрожує українським позиціям на східних рубежах Києва (перебуває приблизно за 5-10 км. від міста). Тим часом, 1-а танкова все ще не може доїхати: її перепинили контратаки української 58-ї моторизованої та 93-ї механізованої бригад, що систематично атакують її південний фланг та колони боєприпасів (попри це, більше нічого не ясно). А, наприклад, «легендарно відома» 4-а танкова дивізія [«Кантемировская ордена Ленина, Краснознамённая дивизия имени Ю. В. Андропова» — перекл.] повністю припинила наступ на захід і «зав’язла» в боях під Охтиркою.
    Крім Сум, є ще принаймні три інші значні «вогнища опору» українських сил у тилу 41-ї та 2-ї танкової російських армій: все це добряча «тернина в нозі», оскільки українці блокують життєво важливі дороги, а обхідними шляхами нема як добратися через заболоченість та весняне бездоріжжя. До того ж, гарнізон Сум (вочевидь, з подачі розвідки НАТО) чинить рейди довкола міста, палячи ворожі підкріплення та колони постачання.
    Після того, як українська 92-а механізована бригада внаслідок контратаки змела північний фланг 6-ї російської армії, остання сконцентрувалася на просуванні в південному напрямку, намагаючись зупинити українську 53-ю бригаду десь між Слов’янськом та Попасною. Наскільки знаю, це вдалося, але лише з допомогою підрозділів 20-ї та 8-ї армій.
    Це загалом була погана ідея, бо українська 92-а знову контратакувала й вщент розбила одну з батальйонно-тактичних груп 138-ї гвардійської мотострілецької бригади, звільнивши Чугуїв – містечко за 20 км. на південний схід від Харкова.
    Чудовий приклад «активної оборони»: з воєнної точки зору – просто молодці. Не хотів би я зараз опинитися на місці командування російської 6-ї армії. Якщо всі збройні сили РФ будуть битися, як ця армія, то українці гнатимуть їх аж до Москви.
    СХІД
    Наступ 20-ї та 8-ї російських армій та сепаратистських частин на сході вдалося в більшості зупинити й українська армія закріпилася на нових позиціях – згрубша від Слов’янська на півночі до Розівки [Запорізької області – перекл.] на півдні.
    ПІВДЕНЬ
    Наступ 58-ї армії в західному напрямку можна просто «викреслити». Після загибелі цілої батальйонно-тактичної групи 7-ї гвардійської дивізії ВДВ у марних спробах взяти Вознесенськ, генерал Зусько умудрився втратити ще одну БТГ 20-ї мотострілецької дивізії в марному наступі на Миколаїв. На опублікованих місцевими відео видно цілі колони сплюндрованої техніки, включно з багатьма танками. Як я вже писав учора, українські війська артилерійськими ударами розгромили склад боєприпасів та аеропорт у Херсоні. Вони повідомляють про масовані втрати ворога, з 30 штурмовими гелікоптерами включно. Ясно, що з російського боку про це ні гу-гу. А, ну ОК, я дістав від них кілька приватних коментів у регістрі від «неможливо» до «не може бути», тому з їх боку подія залишається «непідтвердженою».
    Зрозуміло, що тепер Зусько спиниться й чекатиме підкріплень: це забере в нього кілька днів. Видається, що я недооцінив можливості українських військ протидіяти прямому наступу або принаймні не врахував сили їхніх підрозділів у цій частині країни [раніше автор писав, що 58-а армія є найкращою серед російських сил і генерал Зусько теж найкращий – перекл.]. Тепер виглядає, що армії РФ не лише ніколи не досягнути Одеси чи Придністров’я, але й Зуську взагалі ніяк далі продовжувати наступ, не отримавши в підкріплення 4-5 БТГ.
    Але де ж йому їх взяти?
    Він точно не може зробити це коштом 42-ї мотострілецької дивізії, яка погнала в напрямку на північ [див. карту]. Чесно кажучи, я цього рішення не розумію: розпорошувати армію на кілька напрямків одразу – суперечить будь-якій знаній воєнній доктрині. Тим більше, що такий досвідчений командир, як Зусько, мав би розуміти, що українські сили там суттєво посилили оборону.
    На південному сході 58-а армія Зуська, спільно з 150-ю мотострілецькою дивізією 8-ї армії, витратила 5-6 днів, беручи в облогу Маріуполь. Як і можна було б пропустити, друга «гуманітарна евакуація» теж зірвалася (на жаль, не дивує…).
    ВИСНОВОК
    Загалом, доки «Вишестоящі Органи» не витягнуть звідкись із повітря додаткову дивізію й не зможуть перемогти якийсь із серйозних українських підрозділів байдуже на якій ділянці фронту [раніше автор писав, що армії РФ ще не вдалося розбити жодне українське з’єднання – перекл.], я особисто не бачу, які такі здобутки росіяни можуть мати з цієї війни у військовому плані. Всі їхні сили в бою: резервів не залишилося. Більше того, українські сили мають перевагу «внутрішнього сполучення»: їхні лінії постачання значно коротші, а росіянам доводиться «бігати довкола» недостатньою кількістю доріг, до того ж прокладених, головним чином, зі сходу на захід, а не з півночі на південь.
    Звісно, якщо командування Західного округу військ РФ відновить порядок у 41-й армії [це та, яку двічі контратакували й потовкли під Харковом – перекл.], то вивільнить деякі сили, проте на це потрібно дні й дні. Можна залишити українські осередки опору в тилу [він вже писав, що це небезпечно – перекл.], навіть прокреслити якісь альтернативні маршрути і вийти на східні околиці Києва, але там дуже добра оборона зараз. І що тоді…?
    Прикінцева нотатка: я не рекомендую використовувати «воєнні карти» з численних онлайн-джерел, де зображено, що російські сили «тримають під контролем» чверть чи й третину України.
    То може й виглядає «сексі» й малювати такі карти легше, але реальна ситуація значно більш «плинна»: фактично, російські війська рухаються вздовж доріг, маючи дуже мало сил, щоб контролювати території між ними. Карта внизу значно реалістичніша й більш-менш відображає актуальний стан справ. Зверніть увагу на величезні «пусті» території між «зубцями» російського наступу: от вам і реальність».
    [url=http://]Rostyslav Semkiv[/url]


    Схожі новини
  • Королівська армія Таїланду замовила 34 нових китайських бронетранспортера ZBL-09
  • Детальний огляд шолома "каска-1м" Україна
  • Коротенький огляд виданої форми ВСУ
  • Аналіз частки іноземних комплектуючих в сучасній бронетехніки КАМАЗ
  • Російська армія не така грізна, як здається

  • Додати коментар
    оновити, якщо не видно коду

    Заборонено використовувати ненормативну лексику, образу інших користувачів даного сайту, активні посилання на сторонні сайти, рекламу в коментарях.

Фото новини
Подія дня
Нові статті
14 травня Том Купер. Війна в Україні 14.05

14 травня Ерік Белоу. Увага, спойлер: Україна – НЕ Афганістан (частина 1)

10 березня Сьогоднішній огляд австрійського воєнного аналітика Тома Купера про вчорашній та початок

Топ новини