PGZ-07 зенітна самохідна установка з спареним 32 мм знаряддям. Нова зенітна установка є власною розробкою китайських фахівців без звичної манери копіювання або спадкування російських або натовських зразків військової техніки.
Озброєння PGZ-07 - дві автоматичнимескіе гармати калібру 35 міліметрів. Основою самохідки є гусеничне шасі, за своїм зовнішнім виглядом сильно нагадує відповідний агрегат самохідної гаубиці PLZ-45.
Часто відзначається, що автоматичні гармати ЗСУ PGZ-07 зовні значно нагадують знаряддя швейцарського виробництва фірми Oerlikon. У 80-х роках Китай купив деяку кількість 35-міліметрових буксируваних гармат, після чого придбав ліцензію на виробництво під назвою «Тип 90». Судячи із зовнішнього вигляду гармат «Тип 90» і знарядь PGZ-07 конструкція зброї була значно доопрацьована.
Для спостереження за повітряним простором ЗСУ PGZ-07 має оглядову радіолокаційну станцію. Її антена розміщується в задній частині башти, при роботі станції вона обертається навколо своєї осі. Наведення зброї на мети здійснюється за допомогою другої РЛС, чиїм обов'язком є спостереження за метою і її захоплення на супровід. Антена другий РЛС розміщена в передній частині вежі і може повертатися тільки у вертикальній площині. В цілому, концепція радіолокаційних засобів PGZ-07 нагадує систему, застосовану на радянському зенітному ракетно-гарматному комплексі 2К22 «Тунгуска». При створенні радіоелектронної частини радянського ЗРПК переслідувалася мета забезпечення пошуку і супроводу цілей власними силами конкретної бойової машини. Більш рання радянська ЗСУ-23-4 «Шилка» самостійно могла тільки обстрілювати цілі і вимагала стороннього цілевказівки. Мабуть, китайські військові і конструктори мали можливість проаналізувати досвід експлуатації чужих «Шілок» і, створюючи власні ЗСУ, зробили відповідні висновки.
На випадок застосування противником засобів радіоелектронної боротьби PGZ-07 має оптико-локаційних станцію, оснащену лазерним далекоміром. Про наявність лазерного обладнання говорять попереджувальні знаки на броньованому кожусі станції. Оптична система розміщена в передній частині вежі, на блоці антени РЛС супроводу цілей. Завдяки такому розміщенню оптико-локаційна станція може гойдатися у вертикальній площині разом з антеною і, можливо, працювати разом з нею. Є думка про наявність у обладнання наведення телевізійного каналу стеження.
Бойові характеристики ЗСУ PGZ-07 достовірно не відомі. Зразкове їх значення можна встановити, виходячи з показників зенітної самохідки «Тип 90-II», що мала озброєння аналогічного калібру. Скорострільність 35-міліметрових гармат «Тип 90» досягала 550 пострілів на хвилину. При початковій швидкості не менше 1100-1150 м /с снаряди могли уражати повітряні цілі на похилій дальності до чотирьох кілометрів. Якщо виникала необхідність обстрілу наземних цілей, «Тип 90-II» був здатний бити на 12 кілометрів. В арсенал старої ЗСУ входило два типи снарядів: осколково-запальні й полубронебойно-осколково-запалювальні.
Поки що цілком певно (навіть якщо ми ще чекаємо остаточного підтвердження), що російський плацдарм біля Білогорівки
