Янтарна надія Європи

Автор: neveDimka от 19 серпня, розділ: Аналітика / Росія, переглядів 1 801

    Анексія Криму зруйнувала систему європейської безпеки та перемістила у вороже русло відносини НАТО з Росією. Менш помітно вплив цього нового стану у відносинах її союзників з Північноатлантичним Альянсом. Тим не менш, Москва посилює тиск на членів ОДКБ, не залишаючи надій перетворити її на отаке анти-НАТО.
   Правда, тривожні перспективи розвитку ситуації в регіоні Центральної Азії, де лише Узбекистан і Туркменія не є участнікамі цієї військово-політичної структури з російським домінуванням, змушують поки терпиміше відноситься до НАТО. В основному це відноситься до двосторонніх відносин Альянсу з кожним з членів ОДКБ, у яких поруч Афганістан - кладовище імперій. Ось цю афганську історію сьогодні, схоже, в Кремлі забули, коли в 2015 році вирішили закрити транзит військового спорядження для афганського угруповання сил НАТО. Настав кінець Північної розподільної мережі (СРС).
Це був той новий маршрут, який морем, залізницям і автомагістралях пов'язав порти Балтійського і Каспійського морів з афганськими базами сил НАТО, прочертив надійну транспортну мережу через територію Росії і ряд країн Центрально-Азіатського регіону.
   Брала участь у цьому проекті і Білорусія. Правда, незважаючи на поступову втрату прибутковості від даного проекту, в Мінську намагалися своє участь у ньому не афішувати. Мабуть, для правлячого режиму суми оплати за транзит були все ж значимі, а тому від власних громадян засекречені. Разом з тим, відмова Росії від «північного шляху» до Афганістану аж ніяк не відбив охоту до посилення її військових баз у Центральній Азії. Зокрема, в Таджикистані і в Киргизії.
   Не забули кремлівські стратеги і свого білоруського союзника. З деяких пір стала присутнім і тема російських військових баз в Білорусії. Поки Росія воліє її не форсувати з якихось власних міркувань. Але це зовсім означає, що їй не потрібні власні військові бази на білоруській території і вона відмовиться від цієї вже голосно оголошеної затії.
   Деякі судження про те, що, наприклад, російська авіабаза в Білорусії буде підпорядкована цілям і завданням Єдиної регіональної системи (ЕРС) ППО Союзної государства, багато в чому представляються помилковими. ЕРС ППО тому й називається єдиної, а не об'єднаною. І в такій єдиній системі не може бути одночасно два командира. Не варто було побут лукавити з ясним армійським принципом єдиноначальності. Воно й у владних вертикалях в обох частинах цього віртуального держави. І, наприклад, Путін сам публічно розповів, як приймалося рішення і хто керував операцією по анексії Криму.
Кримський бліцкриг і війна на сході України сприяли реанімації як НАТО, так військово-політичного союзу Росії і Білорусії. І у виниклому загостренні протистояння РФ з НАТО, в балтійському регіоні, все більш помітну роль починає грати сусідній з натовськими Польщею та Литвою Калінінградський анклав, де дислокуються російські частини російсько-білоруської Регіональної військового угруповання так званої союзної держави.
З цими військовими частинами майже безпосередньо сьогодні стикаються різні військові підрозділи країн-членів НАТО, що стали регулярно проводити паралельно з російськими свої військові навчання. Чи не «спить» з різними своїми навчаннями, частота проведення яких різко зросла, і білоруська армія. А поки на кінець серпня заплановані спільні навчання з військовими контингентами сил спеціального призначення Колективних сил оперативного реагування (КСОР) ОДКБ «Взаємодія-2015». Вони пройдуть вперше у Псковській області.
   У навчаннях, крім підрозділів Збройних сил РФ, будуть задіяні військові контингенти збройних сил Білорусії і далеких від Балтії Вірменії, Казахстану, Киргизії і Таджикистану.
   Як стало відомо, загальне керівництво маневрами здійснюватиме командувач ВДВ РФ, який отримав за каральні операції в Чечні зірку Героя Росії, генерал-полковник Володимир Шаманов. Відомо також, що не так давно він інспектував у Вітебську білоруських десантників, які будуть задіяні також у майбутніх восени інших військових іграх під назвою «Щит союзу-2015». Як очікується, масштабне належить видовище на федеральних територіях Росії. До речі, адже однією з них сьогодні вважається і Крим, де сьогодні Путін обговорює зі своїм держрадою проблеми туризму. Мабуть, можна і згадати, як минулої весни в Крим вже приїжджали туристами «ввічливі люди». Такі туристи змогли тоді викликати у Європи шок, наслідки якого відчуваються і сьогодні.
Так що динаміка розвитку ситуації в регіоні очевидна. Тому експерти все частіше констатують тенденції до підвищення рівня напруженості і зниження рівня довіри між країнами двох військових блоків. На думку деяких експертів, нинішня частота і раптовість проведення військовихх навчань може запросто перерости в більш серйозна подія. А вже після недавньої заяви президента Польщі Анджея Дуди про відродження ідеї Балто-Чорноморського блоку слід чекати у відповідь і появи інший не нової теми.
   Колись, років 15 тому, на одній з конференцій в Мінську виступав відомий російський політолог, а сьогодні думський діяч і один з ідеологів путінського «Русского мира» В'ячеслав Ніконов. Його ще люблять називати онуком Молотова, яким він дійсно є. Так от, на мінській майданчику він тоді повідав про існування якогось проекту створення польського аналога Косово на Балканах в районі «Новогрудського трикутника» на території Білорусії. Тобто, будуються умоглядні конструкції про такого роду зовнішній загрозі. І є адже у таких оракулів вдячна аудиторія.
   Судячи з поведінки московських думців та інших носіїв імперських надій, мало хто з них навіть знає, що в Білорусії дійсно є Косово. І в цьому містечку на Брестчине білоруси та іноземні гості відзначають День народження національного героя Білорусії, Польщі, США та Литви, почесного громадянина Франції Тадеуша Костюшка (1746-1817). Так що такий никоновській «Новогрудский трикутник» цілком може стати аргументом, а то й реальним приводом для вираження черговий заклопотаності Кремля про своїх співвітчизників. Хто знає? А адже до них нинішні апологети «Русского мира» можуть додуматися зарахувати і підданого Російської імперії Іммануїла Канта з його Кенігсбергом. У своєму трактаті «До вічного миру» він вперше прописав культурні та філософські основи майбутнього об'єднання Європи в сім'ю освічених народів. Але цим апологетам така Європа не потрібна і просто для них ворожа.
   Варто було б особливо відзначити, що для тих, хто вже втомився від «жартів» Путіна, поява президента РФ, в розпал нинішнього літа, в Театрі естради «Янтар-хол» в Калінінграді сприймалося, як провісник чергового похмурого презенту для Європи. І вони не помилилися. Буквально на наступний день після театру естради Путін відвідав військово-морський парад в Балтійську і оголосив, що затвердив нову Морську доктрину своєї країни. Особлива роль у ній відводиться відносинам з НАТО. Адже буквально за рік зросли активність Альянсу в Балтії та пронатівські настрою у Швеції та Фінляндії. Нова Морська доктрина Путіна ясно вказує, звідки «шведу».
   Нагадаємо, що ще в червні з'явилося офіційне повідомлення ВМФ РФ, що в найближчі п'ять років буде розгорнуто будівництво нового покоління великих десантних кораблів. Треба думати, це будуть замість французьких отакі російські «Містралі». Перший повинен з'явитися вже в 2020 році.
   А поки поява Путіна в театрі естради «Янтар-холі» зі своїм сценарієм для всіх викликало деякі інші почуття за минулими часами пошуків взаєморозуміння і довіри. У тому числі і між військовими різних країн Європи.
   Доречним буде нагадати сьогодні, як починаючи з середини 90-х років в Литві регулярно проводилися військові навчання «Бурштинова надія» («Amber Нope»). У цих найбільших у той час навчаннях в рамках програми НАТО «Партнерство заради миру» брали участь представники з Канади, Естонії, Фінляндії, Грузії, Латвії, Норвегії, Польщі, США (країн НАТО і держав - учасниць програми «Партнерство заради миру»). Серед військових спостерігачів, які приїхали на вчення з ряду країн, були і білоруські військовослужбовці.
Так за легендою одних з щорічних навчань «Бурштинова надія», при спробі змінити кордони виник конфлікт між сусідніми країнами, що призводить до збройних сутичок. Ну чим не сучасна ситуація в Україні? Отже, згідно зі сценарієм тих навчань, для запобігання подальшої ескалації насильства за рішенням ООН у справу вступають миротворчі сили, які постають між конфліктуючими сторонами, утворюючи розділовий коридор. У сценарії знайшлося місце і для сепаратистів, що порушують угоду про припинення вогню і нападників на пости міжнародних сил з підтримки миру (peace force - PFOR). Місцем проведення таких навчань були також литовські територіальні води Балтійського моря.
Для всієї атмосфери навчань «Бурштинова надія» головною характеристикою можна було відзначити відсутність агресивності в настрої їх учасників та спостерігачів. А сьогодні Європа опинилася в атмосфері тривоги за своє майбутнє, позбавлене ясною системи безпеки і довіри. І сценарії навчань «Бурштинова надія» вже не здаються сьогодні європейцям такими вже фантастичними.

Оригінал публікації: Хартія'97