Арктика: обґрунтовані претензії Росії?

Автор: neveDimka от 12 серпня, розділ: Новини, переглядів 1 465

На початку серпня 2015 Росія подала в ООН переглянуту заявку на розширення зовнішнього кордону континентального шельфу Арктики. Як раніше повідомляв глава міністерства природних ресурсів і екології РФ Сергій Донський, РФ претендує на територію площею 12 мільйона кв. кілометрів. Зокрема, на хребет Ломоносова, підводне підняття Менделєєва - Альфа і інші ділянки дна Північного Льодовитого океану.
Першу заявку на розширення морських володінь в Північному Льодовитому океані і Охотському морі Росія подала щена початку 2000-х років. Тоді Комісія ООН не прийняла її через нестачу наукових підтверджень. Але це не завадило Росії розглядати Арктику як зону свого впливу. У 2007 році на Північному полюсі, на дні Північного Льодовитого океану був встановлений пам'ятний знак у вигляді прапора РФ, а в останні роки Росія посилює свою військову присутність в регіоні.
Видобуток копалин в Арктиці
В Арктиці, за припущеннями вчених, існують гігантські поклади вуглеводнів. На думку геологів, на дні Північного Льодовитого океану може перебувати близько 30 відсотків нерозвіданих запасів природного газу і 13 відсотків запасів нафти. Експерт німецького аналітичного центру зовнішньої політики (Deutsche Gesellschaft f & uuml; r Ausw & auml; rtige Politik) доктор Крістіан Віпперфюрт (Christian Wipperf & uuml; rth) упевнений, що в першу чергу Росія намагається забезпечити собі доступ до цих ресурсів: «Вартість нерозвіданих запасів нафти і газу в Арктиці може досягати багатьох мільярдів євро».
Але, за словами експерта, у найближчі десятиліття видобуток корисних копалин в цьому регіоні не представляється реальною. Навіть розробка Штокманського газового родовища, яке знаходиться в Баренцевому морі, була припинена через технічні проблем і нерентабельність, говорить Віпперфюрт.
Північний полюс як об'єкт престижу
Радник міністерства оборони Німеччини з питань Арктики Голо Барч (Golo Bartsch) відзначив в інтерв'ю DW, що розробка покладів вуглеводнів лише частково пояснює російську заявку на розширення зовнішнього кордону континентального шельфу в Арктиці. Експерт пояснює, що по справжньому прибуткові газові родовища знаходяться в межах континентального шельфу Карського і Баренцового морів, який і так безперечно належить Росії. «Район географічного Північного полюса дуже бідний вуглеводнями і є скоріше об'єктом престижу», - зазначає Барч.
За словами Барча, в останні роки Москва збільшує військову присутність в регіоні, хоча Росії на північному напрямку сьогодні ніхто не загрожує. Перша арктична мотострілецька бригада (близько 3000 військовослужбовців) була сформована на початку цього року, друга з'явиться в 2016 році. Відновлено покинутий з часів СРСР аеродром на Новосибірських островах і модернізована злітно-посадкова смуга на Новій Землі. Російська далека авіація все частіше з'являється біля кордонів інших арктичних держав. А на островах в Північному Льодовитому океані Росія розміщує сучасні засоби ППО і винищувачі. «Арктика добре підходить для демонстрації зовнішньополітичної та військової сили, особливо в сьогоднішній міжнародній ситуації», - вважає експерт.
Зміна клімату відкриває нові перспективи
Крістіан Віпперфюрт вважає, що в майбутньому одним із завдань російських військових стане забезпечення безпеки судноплавства по Північному морському шляху - найкоротшому морському шляху між Азією і Європою. Сьогодні багато вчені впевнені, що вже через кілька десятиліть лід Арктики розтане настільки, що дозволять судам безперешкодно ходити влітку уздовж російських берегів. Це дозволить їм скорочувати маршрут на 7 тисяч кілометрів. А поки лід в Арктиці розтанув не повністю, Росія вводить в дію нові криголами. На даний момент будуються три атомні гіганта.
Крім Росії, на арктичні території претендують і інші країни. Вже в 2009 році комісія ООН прийняла заявку Норвегії. У 2014 році заявку подала і Данія. Датські вчені впевнені, що хребет Ломоносова, а з ним і Північний полюс відносяться до континентального шельфу Гренландії, яка в свою чергу належить Данії. Заявки також готують Канада і США.
Відповідно до Конвенції ООН з морського права, межі континентального шельфу можуть виходити за загальноприйняті 200 морських миль лише якщо буде доведено, що порода шельфу відноситься до материка. На території континентального шельфу держави мають виключні права на видобуток природних ресурсів.
В останні роки Росія зробила ряд експедицій, щоб підтвердити, що хребет Ломоносова, підняття Менделєєва і ряд інших утворень є природними компонентами материкової окраїни. Для цього були вперше досліджені великі райони дна Північного Льодовитого океану. У березні 2014 комісія ООН вже задовольнила аналогічні претензії РФ на ділянку в Охотському морі площею 52 тисячі квадратних кілометрів.
Загострення конфлікту не передбачається
Незважаючи на перетин інтересів арктичних країн, експерти не бачать тут потенціалу для конфліктів. «У 2008 році всі арктичні держави офіційно підтвердили зобов'язання слідувати Конвенції ООН з морського права, що регулює поділ морського простору. Навіть США, які конвенцію не підписали, зобов'язалися прислухатися до рішень комісії ООН », - каже Крістіан Віпперфюрт.
Голо Барч впевнений, що розгляд заявок комісією ООН триватиме не менше десяти років. Достатньо часу, щоб досягти угоди між країнами дипломатичним шляхом. У той же час він вважає, що принаймні частково російська заявка буде прийнята. «Більш« цінні »території знаходяться і так ближче до берегів Росії, хто ж отримає Північний Полюс неясно», - вважає експерт.
Оригінал публікації: Deutsche Welle